Чё, бродяги! Как там ваши дела? Чувствую, что мои нейроны взорвутся, но всё равно приделаю несколько строк для вас. Я - наркоман рэпер, а это значит, что моя жизнь наполнена загадками и пасхалками. Сегодня я хочу рассказать вам одну из них - историю о том, как я прикупил закладки, а после стал курьером в Яндекс Еде. Вам это интересно? Поехали!
Всё началось в один прекрасный день, когда я чекал свою социальную сеть и внезапно увидел кучу лойсов подписчиков. Я знал, что сегодня будет что-то охуенное. Не успел я обрадоваться, как в личные сообщения прилетело предложение. Необычное, я бы сказал. Там было написано: "Хей, братан! У меня для тебя одна крутая пасхалка. Если хочешь, можешь заработать немного бабла и приключиться. Встречайся со мной завтра в 13:00 на станции метро "Атом". Не опаздывай!".
Вот такой вот вызов был брошен мне в лицо. Я, конечно же, не мог отказаться. Ведь когда тебе предлагают что-то незаконное и интересное, это как наркотик для тебя. А когда ты уже наркоман, то это как барбитурат усиленный атомной бомбой. Это моё второе дыхание, то, что меня держит в живых.
На следующий день я подъехал к станции "Атом" и увидел того парня, который прислал мне сообщение. Он оказался неплохим мужиком, в котором видна была серьезность и опасность. "Слышь, братишка, я знаю, что ты в теме и что дело твоё. Есть для тебя одно дело. Ты готов?" - он промолвил и снял шляпу, под которой у него горело взглядом что-то неземное. На его вопрос я только глотнул слюну и кивнул осторожно.
Оказывается, нам нужно было развезти спиды по всему городу. Вот такая демоническая работёнка. Но что поделаешь, выбирать было нечего, а кругом одни ганджубасы, которые лишь дурят голову и гасят творчество. Я готов был на всё, лишь бы получить свою дозу адреналина и, конечно же, немного денег на новые закладки.
Пока мы ехали к складу, я не мог не задать вопрос - "Чувак, что за закладки ты оставил в сообщении?". Незнакомец ухмыльнулся и сказал: "Малой, это всего лишь часть загадки. Когда развезёшь все свои спиды, тебе откроется вторая часть загадки. Прокатимся по городу, а после я скажу тебе, где главный приз". Я проникся его словами и почувствовал, что этот день будет запоминающимся.
После встречи с незнакомцем, меня направили на склад, где я стал подгружать велосипеды, которыми я буду развозить наш товар. Было темно и лампочки горели слабо, но это меня только раззадорило. Я был готов к новому вызову, ведь впереди ждало меня приключение. Поездки по узким улочкам города, встречи с разными людьми и чувство свободы, которое можно почувствовать только во время такого рода заданий.
Когда я выехал на улицу, по голове пронеслась мысль, что моя жизнь превратилась в большую игру. Я работал курьером в Яндекс Еде, развозил вкусняшки по домам, но теперь мои пассажиры - это спиды и загадочные пасхалки. Вот такие вот дела, братишки.
Итак, началась моя гонка. Я крутил педали, проносясь по городу. Чувствовал, что наркотик уже начал действовать - адреналин тек в жилах, делая меня непобедимым. Каждый раз, когда я приезжал в новый район, чувствовал, будто путешествую по новой стране.
| Улица |
Дом |
Комментарий |
| Ул. Крутая, 24 |
Корпус 2, кв. 36 |
Дверь справа |
| Проспект Победы, 15 |
Корпус 5, кв. 110 |
Код на домофоне: 5678 |
| Площадь Свободы, 7 |
Корпус 1, кв. 42 |
Меня там ждут! |
Я мчался по городу и всё больше втягивался в эту игру. Каждая новая доставка была для меня новым испытанием. Бедные люди, они не знают, какой опасности я несу с собой. Но всё равно, они ждали меня с надеждой и голодом в глазах. Я ощущал себя настоящим героем наркотической миссии.
"Лондон, Париж, Штутгарт, Москва, Пекин..." - с ноткой нарочитой гордости, я мчался дальше. Ничто не могло меня остановить. Город проносился мимо меня как стрела, и я с каждым километром чувствовал, как скорость и адреналин питают меня жизненной силой. Эта работёнка - это моя наркотическая доза, которую я так заводил.
Но всё хорошее когда-то заканчивается. Последняя доставка была на самом деле неожиданной. Я подъехал к указанному адресу и ожидал встречи с незнакомцем. Однако, когда я пришёл, там никого не было. Вместо главной пасхалки оказался лишь маленький листок с надписью "Следуй за своими мечтами. Ты на верном пути".
Я остался недоумевать, но понял, что все эти загадки и пасхалки - это лишь игра, которая позволяет мне чувствовать свободу. И хотя до сих пор я не знаю, что я должен был найти, я благодарен этому незнакомцу за возможность почувствовать себя живым и свободным. Теперь я знаю, что мой путь лежит в творчестве и наркотических приключениях. А Яндекс Еда? Ну так, братва, это всего лишь шаг на этом пути.
Я тут решив написати свій розповідь, як я став переможцем у турнірі з відеоігри Дота, але трошки іншим шляхом, ніж можливо багато хто очікував. Ну отже, почнемо!
Закладки... ці хімічні експерименти, які іноді вживав, не ставали мені на заваді. Вони допомагали збільшити концентрацію, підвищували реакцію та робили гру більш насиченою. Все почалося звичайно: після важкого дня з роботи і довгої гри, мої розумні знайомі порадили спробувати неперевершений товар. І от я, не витримавши спокуси, нарешті решилось замовити свою першу
закладку.
Треба сказати, що знаходження
рівного магазину з якісними ковзкостями було справжнім викликом. Пробував різні, але тільки один виявився справжнім скарбом посередині маси фальшивок. Тому коли знайшов того самого постачальника, відразу ж замовив свою наркоту.
І ось наступного вечора, я отримав свою очікувану посилку. Я не міг уявити, що цей коричневий порошок принесе мені стільки радості. Купивши амфетамін, я відчув, як він вже розбурхував мої емоції, підготовивши мене до майбутньої битви.
Зараз я готовий докладати усіх зусиль, щоб стати найкращим гравцем у турнірі. Амфетамін мав мене захопити своїми могутніми хвилями енергії і зосередження. Він перетворив зміршування часу на тільки приємні хвилини гри.
Та оцей час настастав, і я готовий запустити гру. Захоплений відчуттям, у яке мене вклали амфетамины, я поглинувся у світ битви з екрану. Час, коли пройшли години на миття рук та перекуси, відлетів геть. Це був мій день, мій час, моя гра.
Сила гри поєдналася з силами наркотиків, створюючи неймовірну симфонію ідеального погруження. І я почувався непереможним. Амфетамін допоміг мені одержати перевагу над противниками, дозволяючи реагувати швидше та приймати кращі рішення.
Тут можна було б розповісти про
гирик і
масло, але моє виграшне відчуття було чистим і сильним. Я забув про жорсткість своїх м'язів, про відходи після гри і все, що стояло на моєму шляху до перемоги.
Тому, коли інші гравці почали здарався, я продовжував битися. Я відчував
улет, що не знало меж. Це було справжнє задоволення, яке навіть не можна зіставити з реальним життям. Мені потрібний був тільки екран, мишка, клавіатура та мої безшумні готові друзі.
Продовжуючи свою історію, я повинен зазначити, що є точки, які слід уникати. Внутрішньовенне введення наркотиків - це злочин, який не можна пропустити. Воно може знищити життя, замість того, щоб надихати і покращувати. Тому я обрав шлях орального вживання, щоб не ризикувати своїм здоров'ям і життям.
Проходячи крізь етапи гри, я почував себе все більш і більш впевнено. Амфетамін пропонував мені розслаблення і концентрацію одночасно. Це було як обіцянка на моє бажання стати кращим.
Варто зазначити, що все це не відбувається без присутності небажаного супутника -
відходів. Після тривалої гри і використання наркотиків, організм потребує відпочинку і відновлення. Якщо не вміти контролювати цей процес, він може спустити вас на дно.
Турнір підходить до кінця. Моя гра була майстерною. І я переміг! Я став найкращим гравцем, розкривши усі свої можливості під впливом амфетаміну. І хоча цей шлях може здатися незвичним і навіть небезпечним, він показав мені, наскільки сильними можуть бути мої можливості.
В заключенні, хочу сказати, що кожен має свій шлях до перемоги. Мій шлях був винятковим, з використанням наркотиків, але цей досвід викликав у мене міцне пізнання самого себе і показав, наскільки велико моє прагнення до успіху. Наркотики можуть бути небезпечними, але якщо використовувати їх з розумом, вони можуть допомогти зробити щось неймовірне.